Паспорт громади.

Дата: 24.06.2021 11:40

Кількість переглядів: 1639

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОН

БОЯНСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

2021

ПАСПОРТ  ГРОМАДИ

БОЯНСЬКА  СІЛЬСЬКА  РАДА

Юридична адреса: вул. Головна 75, с. Бояни,

Чернівецького району, Чернівецької області, 60321

Код ЄРДПОУ 04417576,

Телефон (03733) 5-71-43,

E-mail: boyany88@ukr.net,  

Дата утворення 12.06.2020р. 

Сільський   голова – БАБІЙ Аурел Васильович

тел: +380673725155

НАСЕЛЕННЯ

                                                        Дані управління статистики станом на 01.01.2020 р.

ДЕПУТАТИ РАДИ ( 22 особи)

ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД ДЕПУТАТСЬКОГО КОРПУСУ

І. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Загальна площа території  61.5  км²

ІІ. КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

  Вперше Бояни згадуються в грамотах молдовського воєводи Штефаніци 4 лютого 1523 і Рареша від 1528 року але, за документом Господаря Молдови, Бояни існували як село задовго до того. На той період село оцінювалось приблизно в 1500 злотих. З кінця ХІV століття власником села Боян був Тебуч чел Бетрин (Старий), який мав двох дітей які жили за часів влади Александра чел Бун (Доброго), і від якого прийняли акт про підтвердження володіння частиною Боян. Першим відомим власником села Боянул Маре (Великий Боян) був на початку 16-го ст. Іванко писар, якого Штефаніца Воде затвердив у 1523 році. Однак за його зраду село було конфісковано. У документі, датованому 8 квітня 1528, Молдовський господар Петру Рареш дарує Іону Стирча, коменданту Хотинської фортеці, «село на Пруті, а саме Великий Боян, зі всіма покутами». За господарською грамотою, співвласником села стає і його брат Міхул. У другій половині 16-го ст. Боян неодноразово ділився потомками сім'ї Стирча. 2 червня 1604 р. Петрашку Стирча викупив за суму 65 срібних талерів частки, які належали його шістьом братам і сестрам. Акт купівлі-продажу був закріплений Господарем Молдови Ієремієм Мовилою. У 1702 році село Бояни стало власністю молодого Іона Некулче (1672-1745) – молдовського письменника-літописця, державного і військового діяча, поряд із ще шістьма селами, які він отримав як спадок від своєї матері, Катерини Кантакузіно. У 1735-1739 роках, під час російсько-турецької війни, через Бояни проходили російські царські війська, які під час напруженого бою з татарами розорили і спустошили село. 14 жовтня 1766 року Господарським актом було затверджено подарунок села Бояни Ілієм Некулче своєму племіннику Василю, сину Александра, брата Іліє. 31 серпня 1774 року австрійські війська зайняли Чернівці, а потім і міста Сірет і Сучаву. У жовтні 1774р. був визначений кордон. 7 травня 1775 р. край був офіційно приєднаний до Австрії. До території, на яку навалили війська австрійського генерала Габріеля фон Сплені, першого військового губернатора Буковини, потрапив і Боян Некулче. Після 1774 року Бояни поступово перетворилися у торгове прикордонне містечко. 1775 року австрійські власті розмістили тут митний і карантинний пункти, а дещо згодом – інспекторат буковинських і подільських митниць. На кінець ХVІІІ століття село стало одним із найбільших на Буковині. В 1780 році тут проживало 429 сімей. У селі була церква і 4 священників. Село мало 5 млинів, заїжджий двір, 2 корчми та винокурню. Неабияке значення для розвитку села мали ярмарки. У 1817 році їх влаштовували щотижня, а з 1818 року – ще й разові (6 раз на рік). На ярмарки, крім місцевих торговців, прибували купці з Галичини, Бессарабії і Молдови. Усе це належало поміщику Василю Некулче. Після приходу австріяків він не лишився в Кордуні, чи, як і багато інших бояр, які мали маєтки на Буковині, продовжував жити у Молдові. Він кілька разів з 1792 по 1799 роки надавав село в оренду. У селі письменних майже не було. Замість підписів, жителі позначали документи тих часів хрестиками. Школу відкрили тут лише у 1820 році. У таблиці бояр і дворян Буковини зі вказівками їх маєтків, складеній у 1802 році галицькою губернською Дирекцією у питаннях Буковини, знаходимо ім'я Василя Некулче як єдиного володаря села Бояна, Калафіндешть, маєтку Шербеуць біля Серету і половини маєтка Ліхучень. Він буде володарем села до 1845 року. Тоді село продали боярам Штефановичу і Скехде. Скільки часу Боян був власністю румунських бояр роду Некулче (майже 300 років), селяни жили у миру і спокої, опрацьовуючи свою землю і зберігаючи свої традиції. У середині ХІХ століття село Боян стало власністю єврея Готліба і поляка Штефановича. Зі спокійним життям мешканців села було покінчено. Постійно вибухали конфлікти між селянами і власником через шматки землі. У період капіталізму економічний розвиток Боян дещо пожвавився. Прикордонне положення села та побудова у 1884 році залізниці Чернівці-Новоселиця, яка пройшла через село, сприяли розширенню його торгівельних зв'язків. Наприкінці ХІХ- на початку ХХ століть Бояни були зараховані до категорії торговельних містечок. Поряд із торгівлею розвивалась і промисловість. Крім діючих до цього часу млинів та винокурень, запрацювала фабрика мінеральних добрив. Економічне пожвавлення супроводжувалось зростанням чисельності населення. Якщо в 1857 році тут проживало 4656 чол., то в 1900 році – 6697. Під час австрійського панування, як бачимо із карти історика Іона Ністора, і з деяких листів, Бояни, які колись називались Мареле Боян, став торговельним містечком. На початку, заселеним тільки румунами, містечко привабило до себе поляків, українців, євреїв. Представники цих національностей назавжди поселились у Боянах. Містечко розросталось, у 1910 році маючи населення 7340 чоловік. У 1889 році з села до Канади емігрувало 124 чол., в 1900 – 58, а на 1913 рік – 208 чоловік. Австрійські власті змушені були визнати, що причиною масової еміграції було важке матеріальне становище селян, безробіття та низька оплата праці. 1914 року біля Новоселиці вздовж річки Рокитна, границі між двома імперіями, мали місце перші зіткнення між царськими і австро-угорськими військами. Через кілька днів почались кровопролитні бої по лінії Бояни-Магала-Раранча [Рідківці]–Топореуць [Топорівка] і австро-угорська сторона потерпіла тут величезних збитків. Росіяни увійшли в Бояни 23 серпня 1914 року. Миттєво розсипались по селу, знищивши 84 лавки, пограбувавши товар, а речі, які не могли взяти з собою, кинули на дорогу, потім спалили велику кількість будинків. У листопаді 1918 році тут проживало 4603 чоловік, тобто 61,7% довоєнного населення. На початку 1940 року у селі було 3 церкви, 12 корчм. За указом президії Верховної Ради СРСР від 7 серпня 1940 р. було утворено Чернівецьку область із включенням до неї Чернівецького та Хотинського повітів, тобто й село Бояни 22 червня 1941р., з початком війни Німеччини з Радянським Союзом, територія області стала ареною бойових дій. 4 липня було віддано наказ залишити Чернівці, а 5 липня радянські частини відійшли за Дністер. Того ж дня село Бояни знов стало належати Румунії. 28 березня 1944 року танки вступили до Боян з півночі. Територія Чернівецької області, згідно з перемир'ям між СРСР та Румунією від 12 вересня 1944р., була визнана як складова частина СРСР. Кордон був підтверджений таким, яким він був встановлений 28 червня 1940 р.  

ІІІ. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ

IV. НАСЕЛЕННЯ

Загальна чисельність  населення  7 225  осіб

Щільність 116 осіб/км2.

РОЗПОДІЛ ПОСТІЙНОГО НАСЕЛЕННЯ (інформація уточнюється)

V. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ КЕРІВНИЦТВО

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ РАДИ  (13 осіб)

VІ. ТРАНСПОРТНЕ СПОЛУЧЕННЯ (інформація уточнюється)

АВТОШЛЯХИ

ЗАЛІЗНИЧНІ КОЛІЇ (протяжність) 7 км, вузлові станції (назва -  , пункт призначення)

Автовокзали: - відсутні  од.,  адреси розташування -.

Наявне сполучення між населеними пунктами громади: так 

 ритмічність щоденно  кількість рейсів 2.

Зупинки громадського транспорту 5 од.

АЕРОПОРТИ - відсутні

VІІ. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Кількість домогосподарств 2374 од.

Багатоповерхові житлові будинки 1 од.,  квартир 14 од.

Приватний сектор _____ (кількість)

Кількість власників, що мають свідоцтво про право  власності на майно ______ од.

Частка домогосподарств/житлових будинків,  які обслуговуються  ОСББ  -  од.,  ЖРЕП/керуючими компаніями -   од.

Наявні площі для забудови:

індивідуальних житлових будинків  -  га,

багатоповерхових житлових будинків/комплексів  -   га

Генеральний план розвитку території  - (інформація відсутня)

Комунальні підприємства  -  (назва та спеціалізація

ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ (інформація уточнюється)

Потужність наявної мережі електропостачання: ПЛ _______ кВт, ПЛ ________ кВт.

Кількість трансформаторних підстанцій __________ од.

Альтернативні джерела електроенергії:

Інформація про розпочате будівництво/монтаж нових електростанцій  _

Наявне вуличне освітлення: кількість вулиць:  ______од.,   протяжність ______  км.

ГАЗОПОСТАЧАННЯ

ВОДОПОСТАЧАННЯ

Водогін  відсутній (назва) , протяжність  -  км,  потужність  -  тис.м3/добу

Рік введення в експлуатацію  - поточний стан  -

Свердловини  -  од., запас води (Дт)  -

Кількість індивідуальних установок  питного постачання (криниць)  -  од.

Вулична водопровідна мережа   -  км.

ДАНІ ПРО АБОНЕНТСЬКУ МЕРЕЖУ

ВОДОВІДВЕДЕННЯ ТА БЛАГОУСТРІЙ

Очисні споруди    відсутні,  їх характеристика ____________________

Протяжність каналізаційної мережі  - км,  вигрібні ями  -  од.

Збір, сортування та утилізація сміття (характеристика   спецпідприємств, транспорту) 

Сміттєзвалища/скотомогильники - од., характеристика _

Кладовища  5  од., стан утримання - задовільний.

ЗВ’ЯЗОК

Ретрансляційні вишки 2, з них:     ТБ  -  од.,

Інтернет  -  од.  -  (власник, провайдер), ступінь покриття території -  %.

VІІІ. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

Наявність матеріалів інвентаризації земель громади - .

Кількість власників, що мають державні акти на право власності/користування земельними ділянками 1873 од.

Наявність земельних ділянок для продажу через аукціон  -  од.,  -  га

КОРИСНІ КОПАЛИНИ (немає)

ІХ. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Загальна кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання  306 од., в тому числі:

юридичних осіб 74 од., з них економічно активних (бюджетоутворюючих) 74 од.; фізичних осіб-підприємців 232  од., з них ведуть діяльність 232 од.

ЦНАПи  -  од., кількість послуг, що надаються  -  од. , види  - .

Агенції місцевого розвитку  - од. (назва, дата створення)  - .

Відділення/філії банків  - од.,  -  (назва), страхових компаній  - од.,  -  (назва).

Діючі програми підтримки малого і середнього бізнесу -  од.,  -  (назва, коли і ким затверджено)   -  сума підтримки у розрахунку на рік   -  тис. грн. 

Х. ТОРГІВЛЯ ТА ПОСЛУГИ

ХІ. СПОРТ, ТУРИЗМ ТА РЕКРЕАЦІЯ

ХІІ. ФІНАНСИ

ДОХОДИ бюджету всього 47247,2 тис. грн, з них власні доходи 14456,8 тис. грн, трансферти/базова дотація 32790,4 тис. грн 

Власні доходи за видами надходжень:

ВИДАТКИ бюджету всього ______ тис. грн, з них за функціями: 

ХІІІ. СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Загальна кількість комунальних установ, що перебувають на балансі громади _од.

ОСВІТА

Підвезення учнів до школи 56 осіб,  наявність шкільного автотранспорту  -  од.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Наявність автомобілів швидкої допомоги всього 2 од.

КУЛЬТУРА

Об’єкти незавершеного будівництва соціальної сфери - од. , в т.ч.  в розрізі об’єктів    

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Установи соціального призначення ______од.,  ___________ (назва), ________  (адреса)

ХІV. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ГРОМАДИ

Приміщення для розміщення державних органів, установ, що здійснюють повноваження щодо:

правоохоронної діяльності 1  од.,

реєстрації актів цивільного стану та майнових прав  -  од.,

пенсійного забезпечення   -  од., 

соціального захисту -  од.,

пожежної безпеки 1 од.,

казначейського обслуговування  -  од.

« повернутися